О ви, браття мої, зелені листочки!
Згасає погляд мій!
Душу мою багряну
Шмагає колючим батогом
Бездушний вітер,
І сили полишають мене...
О браття мої зелені,
Ви ще при повній силі
Міцно тримаєтесь
За дерево Життя.
І лише я один поміж вами,
Один-єдиний вас полишаю...
А дощ нелагідний,
Який немилосердний -
Хіба такий, як був колись улітку?
Так серце моє холодить,
Так душу мою крає...
Шукати рятунку сили не маю.
Безнадійно тулюся до мокрої шибки
І погляд осінній чиєїсь душі зустрічаю.
Він теж, як і я,безнадійно-прощальний.
Проща-а-а...
Чийсь погляд...
...Стривай!
І моя душа - як листочок осінній!
І мені боязко зриватися в небуття.
Зачекай мене!
... Зачека-а-а...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2016
автор: Красуля