У червні вишні засвітились красно,
Кровавий колір був їм до лиця.
А вишеньки вродили рясно-рясно,
Немов слова багаті для митця.
Червона вишня пишна і багата,
Свої коралі гріла поміж віт.
Поет дивився на природи свято
І вірші, наповняли дивосвіт…
Він ягідку оспівував словами,
Їх брав до рук, з ними летів в політ.
Горнувсь до вишні, як дитя до мами,
Так все життя, уже багато літ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674364
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2016
автор: Віталій Назарук