У кожного є власне світобачення,
Сто років не ходила на побачення!
І не страждаю від кохання вже давно,
Бо дійсно, що любов - отрута, не вино…
Вважають, що кохання насолодою
задумано споконвіків природою,
Але чому ж тоді нещастя і біда
Заходить часто до сімейного гнізда?
Куди зникають почуття й емоції,
Чому кохання нищить мозок стронцієм,
І полум’я згасає в серці назавжди –
Хто в цьому більше винен, любий, я чи ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО