Люблю я тихими ночами,
Коли сплять зорі й місяць спить,
Коли заснули із вітрами
І хмари, й сонце, й небо вмить...
Люблю заплющити я очі.
У цій безмежній тишині
І уявити дивні ночі
У дивнім світі моїх мрій
Люблю впускати в своє серце
Яскраве світло тих зірок.
І в нескінченнім битись герці
Серед розкиданих думок
Люблю зануритись у тишу.
В її безмежній глибині
Я чую вітер...Він колише
Вже втрачені прожиті дні
Люблю я думкою своєю
Піти в далекії світи
Де у садах цвітуть лілеї
І де немає суєти
І в чистих помислах і мріях
На сонця променях краси
Обожнюю літать на крилах
І слухать квітів голоси
Поринуть думкою у небо,
Втопитись в озері надій.
А вам мене спинять не треба -
Немає юності без мрій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674329
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2016
автор: Катерина Омельчук