***

Холодна  мряка.  Дощ.  Простуда.
Нахмурені  обличчя  всюди.
Усі  спішать  кудись,  зітхають
І  ні  хвилини  не  чекають.

Самотній  вечір...Дощ  у  шибку.
І  мамин  яблучний  пиріг...
А  час,  здається,  летить  швидко...
Та  в  самоті  -  і  день  за  рік

Душа  самотня  знову  плаче.
І  чашка  кави  на  столі...
Якби  ж  життя  було  таке  гаряче
Якби  самотніх  не  було  більш  на  землі!

Але  ж  життя  гаряче,  як  подумать.
Воно  кипить,  переливається,  іскрить.
Лиш  вміти  треба  жить  і  вміти  думать
Щоб  ця  самотність  не  прийшла  за  мить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674150
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.06.2016
автор: Катерина Омельчук