Буває…

буває,  болить,
буває,  б'є  в  скроню,
за  день,  буває,  ні  слова  не  зроню,
і  хочу  від  світу
німих  поцілунків
і  доторків  трас  щонайвищих  ґатунків.

буває,  на  картах
мені  мало  місця,
а  поклики  втечі  все  міцнуть  та  й  міцнуть,
і  метри  квадратні  -
петля  коло  шиї,
думки  в  голові  -  найбрудніші  помиї.

буває,  забудеться,
може,  заткнеться,
осліпле,  пройде  і  не  рухне  серця,
а  часом  огріє
щодуху,  щосили,
що  сили  тієї  -  і  ту  покосило.

буває,  скажу,
і  тоді  -  зникне  мова,
і  горла  напнеться  струна  здорова,
буває,  що  був,
а,  буває,  рубає,
сказати  б  усе  щонайменше  рубаєм.

буває  хтось,
може,
і  я...
буваю?
лиш  гупає  боляче,
б'є  сильно  скраю.
буває,  буває
хтось  поряд...  це  ти?
мені  ж  бо
хоча  би  у  ґрунт  прорости.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674144
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2016
автор: Мио Гроцкий