Незаймано чисто… дзеркала, долоні, свічі,
Обоє щасливих на межах земних півкуль.
Десь янгол сміявся, хвилини ішли у вічність.
Холодні лампади мигтіли крізь сніжну тюль.
Вертатися пізно – стежки по обидва боки…
Ще теплі долоні у безвість несли тепло.
Поближче б до серця, туди, де болить неспокій,
Де білі світанки і долі, як бите скло.
Незраджені зими ліпили прозору мрію,
Скрипіли колеса поодаль сумних воріт.
Із комина кіпоть звивався лукавим змієм,
І світ у дзеркалах, у сивих туманах – слід…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2016
автор: Леся Shmigelska