Летять і дні, й хвилини, і моменти,
навколо бігає всіляка інформація,
і ні краплини спокою і грації,
бо ми - лише суспільства екскременти.
Закинувшись потрійним кофеїном,
ми спішимо, не любимо, сміємось,
а потім з сміху того ми і гнемось,
бо хочем щастя. Якось. Якимсь чином.
Діють всі однаково, та й годі,
бо масовість - це у людській природі,
хоч у кожного з нас різні смаки.
І плакати хочеться, й смішно:
я пристрасна, горда і грішна,
і хочу деколи вимкнути думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674043
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 23.06.2016
автор: Попіл Фенікса