Сідало сонце тихо. Дріт
Навкіс захід перетинав.
І ластівки швидкий політ,
І верховіття живопліт,
І спокій піднебесних справ -
Усе той дріт перетинав.
"Щось є у тому. Цілий світ, -
Так потай дріт собі гадав, -
Розпався, зник. Звичайний дріт
Без війн, змагань, бейсбольних біт
Розсік, мов гребля тихий став,
Той світ! - і цілий світ пропав.
Ось це є велич!" - Та захід
На дріт ніскільки не зважав.
І ластівки швидкий політ,
І верховіття живопліт,
І спокій піднебесних справ -
Ніхто на дріт той не зважав:
Ну що той дріт? - і поготів,
Чимало тягнется дротів!
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673914
Рубрика: Байка
дата надходження 22.06.2016
автор: Максим Тарасівський