Жирафи кольору щоразу пада листя золотаве,
Осінні віти зблискують проміння солодкаве,
Вітрисько ж збільшує у кубі свою люту міць;
То перли в холоді світанку – тепло уберись.
Ебоніту на німих асфальтах вже не видко…
Легенький іній, навколо лишень млосно-хитко.
Иии в думках від ранньо-неочікуваних студнів;
Сопрано чується у нотах чаю тяжких буднів,
Та ти не мружся котиком, а шарфик зодягни!
Яблука червонясті зобери, осінній цвіт лови!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673905
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.06.2016
автор: Ярослав Ячменьов