З сірих бетонів вежі, зливаються
з сірими хмарами.
Двадцятиповерхові хижі - здаються
мені примарами.
Поміж ними гуляє вітер, у дружбі
з чадними газами.
І я у розлуці з літом, наодинці з
думками (пазлами).
Пропадає зв'язок із космосом, і не
так тепло в ці дні, як раніше.
І Земля ледь-ледь обертається,
з кожним днем усе повільніше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Vin Libert