Хоч тебе я, тату, Я була маленька,
мало пам"ятаю, коли ти, мій тату,
та тобі посвяту на війну криваву
написать бажаю. пішов воювати.
А з війни ти, тату,
до нас не вернувся,
ми чекали з братом
і наша матуся.
Прийшла "похоронка", Важкі були дуже,-
плакали ми з братом, ті далекі роки,
з мамою лишились, та ми підростали,
без тебе й без хати. здорові нівроку.
Мама говорила,
ми на тебе схожі,
ми це розуміли
й були дуже горді.
І ми з малих років, Про те,що красивий,
тату працювали. був ти і чорнявий.
З розповідей мами,- І був нелінивий,
все про тебе знали. любив нас і маму.
Тракторист чудовий
і господар дома,
помагати мамі
був завжди готовий.
Любив з нами гратись, Важко було мамі
підкидав угору. тебе розбудити,
Любив працювати на роботу вчасно
і не мав утоми. тебе спорядити.
Тоді за прогули
у тюрму саджали.
Навіть запізнитись
вам не дозволяли.
Ти ж до сну, татусю, З мамою жили ви
охочий був дуже, в світлі і любові,
до проблем життєвих в світ благословили,-
ти не був байдужий. синочка й дві доні.
Лиш чотири роки
прожили щасливо,
та війна проклята
навік розлучила.
Все життя ми, тату, І довго шукали
тебе пам"ятали. ми твою могилу.
І про тебе рідних не знайшли й не взнали,
ми завжди питали. як же ти загинув...
Немає вже, тату,
і мами, і брата.
Я одна лишилась
і мамина хата.
Та, що збудувала, Знов війна в нас, тату,
як стару спалили, я й ту пам"ятаю.
глину і ми з братом, Війну зупинити,-
і лампач носили. я Бога благаю .
Щоб діти й онуки
жили завжди в мирі.
в рідній Україні
і були щасливі.
Щоб накінець правда Щоб усі у владі
все перемагала, були справедливі,
і щоб Україна і щоб прості люди,-
рідним домом стала. теж були щасливі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673856
Рубрика: Посвящение
дата надходження 22.06.2016
автор: геометрія