він дзвонив, дзвонив в усі дзвіночки
і чекав на відгуки луни,
як вони крізь ясні дні і ночі
у красі прилинуть з далини.
і стояв в чеканні біля річки,
по якій кораблики пливуть -
там тріпочуть кольорові стрічки
і ріка немов блискуча ртуть -
чи почує там хто у тривозі
передзвони дзвоників дзвінких?
...так чекав він, довго, що в знемозі
аж у сні на березі приліг.
павуки над ним сплітали сіті
і мурахи бігали малі,
під спекотним сонцем віяв вітер
і дзижчали мухи і джмелі.
і торкався дзвоників метелик
у легкому пурханні між них... -
і звучали ніжно у щоденні,
у відлуннях радісно дзвінких.
і дзвонар прокинувся - дзвонив він,
прислухався, як знялись у світ
від небес видзвонюючи дивні
звуки кришталеві в переліт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673822
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.06.2016
автор: Ем Скитаній