Жива лише в полоні сподівань...
Ти – день! Я – ніч сплетіннями густа…
Зірок, що загубились в небі…
Ти – сонця блиск, а я – луна…
Що ніжить мріями своїми без потреби.
Ти – Марс, ти – пік енергії землі!
Я – її магма, випита тобою!
Ти – мій Нептун усіх глибин морів…
Володарюєш ти роками наді мною!
Ти – жар обіймів і жага бажань!
Я з ними тільки стрімко відчуваю,
Що я жива лише в полоні сподівань,
Де я тобі завжди скажу… «кохаю»…
22. 06. 2016 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Наталі Калиновська