Чи є любов на світі, справжня, мам?
Яка дарує щастя, лиш одна присутність.
Коли ти знаєш, що живеш, уже не сам,
І разом мрієш, про одну майбутність.
Чи є ота любов, насправді, мам?
Яку описують у казках і романах.
Коли життя, за тебе він віддасть,
А не живеш, у фальші і обманах.
Чи є любов взаємна, скажи, мам?
Та головне, ти й так не розказала.
Коли любов йому свою віддам,
Взаємності, щоб я і не чекала.
А де є та любов, щаслива, мам?
Мене ти відпустила із гнізда.
І не сказала, що у цім людськім раю, віть кожен сам,
Найбільше в час, коли в душі біда.
Ти знала мам, що тут бездушно придають?
І за відвертість, ранять аж до крові,
За щирість, словом, сильно б'ють,
Ні мам, не має зовсім тут любові!
А знаєш мам, у мене сонце закохалось!
Коли в душі моїй, любов живе,
Так ось вона – Любов. Ти бачиш мамо?
Не десь на зовні, а в середині мене!
Ти знаєш мам, я вірю їй, а значить я не зраджу!
І світ наповню цим я почуттям цілий,
Спасибі мам, що з малку не сказала,
Який цей світ є, без любві гнилий!
Я дякую за те, що ти у мене,
Заклала почуття це з пеленків,
Моя любов від злих людей, є щитом, мамо.
І шанс, на щастя, тут, в раї людськім!
Кушнір Марина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2016
автор: Кушнір Марина