Ви — ранок я́сний. Я — звичайно, вечір.
Не знаю, Ви помітили чи ні
У погляді, бува, моїм старечім:
Знедавна не байдужі Ви мені...
Ви щось спитали, — а для мене щастя
Почути голос, в очі зазирнуть.
Ви — сонечко моє, моє причастя.
Хоч сивину мою вже не струснуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2016
автор: Віктор Чернявський