І день,і ніч однаково минають!
Немає радості ні в чім.
Й сірі будні мене не обминають,
От так й живу у світі цім.
Життя-тягучий сон, не вічний,
І краски в ньом різних барв!
Хочуть усі прожити років з двісті,
Відчуваючи, що час життя покинути настав.
Отож радіймо поки ми живі,
І веселімося ми в міру,
Бо далі будуть інші дні,
В яких увімкнем сумну ліру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673616
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.06.2016
автор: Віталія Моспан