Парфумів пахощі, костюмчик щойно з голки.
Слова - мереживо і невагомий крок.
Та агнець цей все ж виявився вовком,
Нутро не заховаєш в біленький пушок.
Легка усмішка, та оскал за нею.
В м'яких долоньках хижі пазурі,
А товариство тішиться натурою цією,
Бо він жбурляє компліменти - хабарі.
Що раз на полювання, наче на розвагу,
Аби лишень розрадити нудьгу.
Кохання він вважає творить сагу,
Хоч справді має хист, та ще вагу.
Парфумів пахощі, костюмчик щойно з голки.
Слова - мереживо та невагомий крок
І не розгледіти вже більше вовка,
Того що заховався в біленький пушок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673428
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.06.2016
автор: Ірин Ка