Я не люблю коли не виконують обіцяне,
коли некоханим освідчуються,
коли зраджують при першій нагоді,
коли люблять тільки за вроду.
Я не буду йти за стадом,
Жити так,щоб день минув скоріше,
Йти вперед,лиш тільки задом,
Ні,не буду,хоть заріжте!
Я не зумію словом вдарити людину,
І не звикати до людей не можу,
Забути свою рідну Батьківщину
І кинути друга в погоду негожу.
Я люблю коли говорять істину,
Коли,щастя котиться сльозою,
Коли в любові виховують дитину,
Коли не нехтують тобою.
Я буду старатись краще жити,
Вчитись стримувати нецензуру,
На покинутих мене людей-забити,
І вдосконалювати свою віру.
Я зумію себе захистити,
Свої обов"язки й права ,
Тягар душевний відпустити,
І жити так ,щоб не боліла голова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673223
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2016
автор: Віталія Моспан