Меморіал ВіктОро. 0

ПЕРЕДМОВА

У  1990  році,  коли  мені  було  54  роки.  я  не  по  своїй  волі  став  контактором,  отримав  Розширені  Сенсорні  здібності  і  вміння,  пройшовши  перед  цим  через  Психогенний  колапс,  Богошок,  Навчання  у  «Небесному  університеті»  (так  це  називають  люди),  Полігони  Іспитів.  В  решті  решт  Отримав  Голос  та  Ініціацію.  

З  того  часу  існую  немов  у  двох  іпостасях:  одна  –  звичайна  людина  з  усіма  побутовими  та  життєвими  проблемами  з  іменем  Віктор,  друга  –  «просунута»  з  іменем    ВіктОро.

За  період  з  1990  р.  та  понині  у  мене  накопичено  багато  езотеричного  матеріалу,  який  і  маю  намір  тут  показувати.  Матеріал,  що  дається  зараз,  є  фактично  основою  для  формування  Нової  парадигми  Буття.


Меморіал  ВіктОро

Книга  1
ПАРАДИГМА

ВСТУП
13.02.2016*  22:45

Промайнула  думка,  що  всі  мої  хвороби  через  те,  що  я  не  виконую  Місію.  Це  так?
Так.
Чи  можу  я  вийти  із  цього  стану  хвороб,  якщо  усвідомлюю  свою  помилку  і,  до  того  ж,    прагну  її  виправити.
Так.  Можеш.
У  мене  виникло  сьогодні  враження,  що  я  немов  повинен  зробити  своєрідний  підсумок  всього  того,  що  в  мені  проявилося,  маю  на  увазі  Знання,  і  що  це  треба  викласти  як  книгу.  Вірно?  Хоча  я  вже  багато  разів  починав  робити  книги  і  не  закінчував  їх.  Це  так?
Не  зовсім  так.  
Підсумкову  роботу  треба  робити,  але  її  слід  робити  у  наших  діалогах.  так  простіше.  Тим  більше,  що  інколи  тяжко  відрізнити,  де  є  думка  твоя,  а  де  Наша,  тому  краще  робити  відвертий  розподіл.  Ти  згодний?
Хіба  я  можу  сперечатися?  Заперечувати?  Адже  мій  стан  яскраво  ілюструє  марність  цього.
Добре,  що  усвідомлюєш.
Почнемо  завтра  і  обов'язково  будемо  працювати  кожний  день,  потроху,  по  етапам/захваткам.
Ми  хочемо.  щоб  ти  став  спроможним  ще  прожити  достатньо  довго,  бо  необхідно  виконати  те,  що  тільки  ти  і  зможеш  виконати.
Згодний.  Щось  ще  маєте  намір  додати?
Ні.  До  завтра.
Ми

14.02.2016*  11:20
То  ми  починаємо?
Так.

0.1  Для  того,  щоб  зрозуміти  Безмежність  як  константу,  яка  насправді  не  існує,  необхідно  уявити,  що  Земля  є  малою/дрібною  частиною    Чогось  цілого,  що  представлене,  наприклад,  атомом  заліза.  Іншими  словами:  уявимо,  що  атом  заліза  є  тим,  що  люди  називають  Великим  Космосом.    То  що  в  такому  випадку  представляє  собою  Земля?  А  Людина?

0.2.  Уявимо,  що  така  Земля  є  постійно  діючою/існуючою/стандартною  в  межах  суті/тканини/образу/тощо  такого  атому  заліза.  В  такому  випадку  ми  можемо  уявити,  що  цей  атом  заліза  може  знаходитися  в  будь-якій  сполуці  з  іншими  атомами  -    як  собі  подібних,  так  і  інших  хімічних  елементів.
Приблизно  так  можна  уявити  суть  паралельних  Реальностей  та  конгломерат  інших  Агрегатностей.

0.3.  Уявимо,  що  цей  гіпотетичний  атом  заліза  знаходиться  в  різних  утвореннях  -  в  хімічній  сполуці  атомів,  в  молекулах,  в  сполуці  молекул  і  так  далі,  так  далі  по  лінії  укрупнення  цих  утворень.  В  такому  випадку  ми  повинні  будемо  визнати,  що  якщо  певна  розумна  істота,  яка  існує  в  межах  цього  атому  заліза  отримає  можливість  пізнавати  Довкілля  і  те,  що  вона  визначить  як  Світобудову  і  Буття,  то  вона  зможе  мати  приблизно  однаковий  результат  своїх  Пізнань/Знань  тільки  в  межах  паралельності  всіх  Ієрархічних  рівнів  Існування.
Іншими  словами:  якщо  цей  атом  заліза  знаходиться  в  людині,  то  наш  дослідник  вийде  на  рівень  людини,  а  різні  такі  дослідники  отримують  приблизно  однаковий  результат  тільки  якщо  вони  будуть  існувати  в  межах  класу  Людина,  адже,  якщо  це  буде  рослина,  чи  будь-який  інший  представник  Біоти,  результати  будуть  інші.
Таким  чином  ми  можемо  уявити  що  означає  існування  різного  Буття  і  різних  Світобудов.

0.4.  До  цього  додамо,  що  практично  всі  елементи  нашого  гіпотетичного  атому  заліза  існують  завжди  в  двох  іпостасях  -  в  Енергетичному  і  в  Інформаційному  чи,  що  для  сучасної  людини  звичне,  Енергетично-Інформаційному.  Мова  іде  про  те,  що  практично  всі  складові  нашого  атому  заліза  знаходяться  в  постійному  Енерго-Інформаційному  (Е/І)  та  Інформаційно-Енергетичному  обміні  (І/Е),  який  обумовлює  постійно  існуючий  Рух.  Атрибутика  такого  Руху  має  різне  значення  для  різних  станів  та  різних  рівнів  Ієрархії  та  Інтеграції.
Звідси  ми  повинні  зробити  декілька  висновків.

0.5.  Безмежність,  як  філософська  основа  будь-якої  парадигми  не  існує,  бо  вона  існує  тільки  з  точки  зору  меншої  Ієрархічної  організації  Чогось  стосовно  всіх  більших  організацій.  Завжди  і  всюди  існує  перехід  із  меншого  рівня  організації  на  вищий  рівень,  який  перекреслює  старе  уявлення  про  Безмежність  та  утворює  нове  уявлення  про  неї.

0.6.  Всі  спроби  отримати  будь-яку  універсальність  приречені  на  поразку,  бо  будь-яка  універсальність  можлива  тільки  в  локальному  вигляді,  адже  існування  розумної  істоти  на  Землі  в  межах  нашого  атому  заліза  не  може  бути  гарантовано  однаковим  для  паралельних  атомів  заліза,  а  тим  більше,  якщо  ми  будемо  розглядати  це  явище  стосовно  будь-якого  іншого  атому  -  кисню,  алюмінію,  свинцю  тощо  по  таблиці  Менделєєва.

0.7.  Пізнання  Буття  та  Світобудов,  Пізнання,  як  елемент  існування  будь-якого  Носія  Розуму,  завжди  прив'язані  до  суті  цього  Носія,  а  це  говорить  про  те,  що  Універсальні  Знання  не  існують  і  існувати  не  можуть,  тому  що  кожний  Носій  Розуму  має  свою  кодифікацію  як  свого  існування,  так  і  Пізнання  всього  і  вся.

0.8.  Уявимо,  що  наші  гіпотетичні  атоми  заліза    розсіяні  в  тілі  людини  по  різним  органам.  В  такому  випадку  дослідник  на  кожному  з  таких  атомів  буде  мати  однаковий  старт  Пізнання  та  однаковий  кінцевий  результат  (Людина  в  цілому,  без  урахування  статі),  але  ніколи  не  буде  мати  однакові  проміжні  результати.  Це  означає,  що  Відносність  має  свої  закони  прояву,  але  вона  ніколи  не  обумовлює  сам  процес  Пізнання,  бо  є  тільки  інструментом  а  не  атрибутом  цього  процесу.

0.9.  Парадигма  Суті,  а  все  викладене  можна  так  назвати,  говорить  про  те,  що  Пізнання,  як  процес,  має  свою  достовірність  лише  в  межах  певного  Ієрархічного  рівня  і  чим  більше  цей  рівень  окреслений,  тим  краще,  але  Знання  ніколи  не  мають  і  не  можуть  мати  остаточний/кінцевий  характер,  вони  завжди  мають  на  своїх  межах  розмитий  характер.

0.10.  Парадигма  Суті  говорить  про  те,  що  Бога,  як  явища  вищої  трансцендентальності  не  існує,  бо  в  такому  випадку  слід    з  урахуванням  вище  показаного  прийняти/визнати/фіксувати  існування  Ієрархії  Богів  Богів.

0.11.  Все,  що  буде  далі  розглядатися,  обмежене  "нашим  гіпотетичним  атомом  заліза"  і  має  прив'язку  тільки  до  нашого  Буття  і  нашої  Світобудови  та  її  Ієрархічних  елементів.

12:10

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2016
автор: Левчишин Віктор