Серед лісів стоїть холодних,
На річки Стиру берегах,
Тисячолітній град сьогодні,
Що має славу у віках.
Щоб знали ви, за нього більше
Я тільки Вінницю люблю.
Тут час крокує повільніше,
Я там гуляю, коли сплю.
Залитих сонцем, тиша вулиць, –
Зі спогадів ріка тече.
Людського гамору відсутність,
Вертаюсь я до тих ночей.
Прекрасний Луцьк, це древнє місто,
Розріже часу пелену –
Ти вже крокуєш урочисто
В Середньовіччі наяву.
Побачиш там красу баталій
Під звуки давності пісень.
У борні лютій, величавій,
Героєм станеш ти за день.
У замку грають хороводи,
Там із легенд славетний князь.
Хоч як було б все до вподоби,
Але зостатися там зась.
Стоїть віками Князь Волині,
Фортеця гордо височить.
Стояв в бентежнім часоплині,
Сьогодні – гул віків дзвенчить.
Вінниця
22:27 30.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672742
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 16.06.2016
автор: Казимир Хрусталь