Мамо, моя мамо, Важка тобі доля
сива моя пташко, випала, матусю.
тобі в цьому світі Ти все подолала,
жити було важко. тобою горджуся.
Батька незаконно
у тебе забрали.
Ви без нього дуже,
дуже бідували.
Два голодомори Із дев"яти діток
прийшлось пережити. вижили лиш двоє.
За померлих рідних І ваша матуся
довелось тужити. посивіла з горя.
В ту війну, матусю,
ти стала вдовою.
І з малими дітьми,
а нас було троє.
І хату, і клуню Коли будувала
вороги спалили. після війни хату,
У чому стояли, тобі помагали
у тім і лишились. і ми удвох з братом.
Не вдалось найменшу
доню врятувати,
її хоронили
вже з нової хати.
Скільки пам"ятаю, Всього вистачало
ти завжди трудилась. і бід, і нестатків,
Про нас піклувалась, та ти все уміла
ніби й не журилась. тримати в порядку.
А ми з братом знали,
важко тобі жити.
І ми намагались
тобі догодити.
Гарно ми навчались, І ти нас зуміла
дома все робили, вивести у люди,
і світ пізнавали, і все ти робила,
і татка чекали. щоб нам добре було.
Тебе вже немає,
моя рідна ненько,
болить за тобою
у мене серденько.
Немає вже й брата, Мамо, моя мамо,
невістки і зятя. сива моя пташко,
Жива лише пам"ять і мені в цім світі
на любов багата. жити дуже важко.
Не минуло горе
і мою родину,
довелось ховати
невістку і сина.
Я долаю горе, Я тобою, мамо,
так як ти учила. і тепер горджуся.
і поруч з твоєю І я в цьому світі
синова могила. лиш війни боюся.
Не за себе, мамо,
я тепер журюся,
за дітей і внуків
дуже я боюся.
Й дуже хочу, мамо, Мамо, моя мамо,
щоб війна скінчилась, сива моя пташко,
і щоб бідним людям була ти й лишилась
доля усміхнулась. для мене найкраща.
Нехай в усім світі
воєн більш не буде,
в мирі ростуть діти
і працюють люди!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672739
Рубрика: Посвящение
дата надходження 16.06.2016
автор: геометрія