Без емоцій,вона живе без емоцій,
І всі навколо твердять: "Ти не така!"
Їй сказав би навіть й Горацій:
"Дівчино,опустись на планету Земля!"
Їй говорили,що вона на робота схожа,
Бо не вміє проявляти свої почуття...
Що до всіх вона байдужа,
Й усім їм заважа...
В неї ворогів більше ніж друзів,
Бо з часом і друзі стають ворогами...
І в цьому фальшивому світі ілюзій
Вона йде вперед своїми ногами...
Вона живе в своїх думках...
Й впадає інколи в апатію...
Виводить все в віршах,
Й часто міняє свою інтонацію...
Керують нею ситуації,
Й в душі зовсім ще дитина,
Можливо, вона не з людської популяції,
Раз світобачення її не описала ні одна картина...
А взагалі вона є доброю,навіть занадто,
Коли їй треба бути стервою,
Але стерва-це для неї важкувато,
Бо не вміє довго бути злою...
Її легко ранити і словом вбити,
І зла вона ні на кого не тримає,
Говорить, що треба навчитися терпіти
З часом все минає...
Не свята вона,грішна,
Й потребує як всі каяття,
Хоч не є вічна,
Але вірить у вічне життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672691
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.06.2016
автор: Віталія Моспан