Забуття


Тебе  забуду,  як  сон  прийдешний,
 Як  той  туман,  що  вранці  оповив.
 Без  тебе  мовби  і  не  жив
 Та  не  калатав  в  дзвін  сердешний.

 Тебе  забуду,...кажеш  доля.
 Мовчання,  роздуми,…  забутий  світ,
 На  річці  одинокий  пліт,
 А  на  плоті,  з  недолею  та…  зла  воля.

 Тебе  забуду.  Хто  ти?  Мерехтіння.
 Мовчання  в  ночі  
 Та  слова,  що  знову  злі  та  знову  нам  пророчі
 Та  на  запрудах    тільки  сором  в  тіні.

 Та  хто  ж  ти?  Все  мовчиш,
 Малюєш...  темні  визерунки
 Та  дивні,  сонечні  малюнки.
 Не  заколисуєш…не  спиш.

 А  я  забув,  тебе  забув,
 Як  злу  наругу  над  собоюю
 Немає  влади  наді  мною.
 Я  був  та  мовби  і  не  був.

 Але.  Немає  спокою  мені…
 Чомусь  мовчання  все  болить.
 Та  в  снах  безумство  те  не  спить
 Та  щось  в  душі  моїй  бринить

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672686
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.06.2016
автор: Dema