Вечоровою тишею,
Прохолодою ночі,
І ранковою свіжістю
Та полудневим сонцем
Так привітно всміхається
Тепле літечко знову,
Із птахами і травами
Починає розмову.
Квітам пестить голівоньки,
Вишням щічки рум"янить,
Йде вмивати до річеньки
Своє личенько славне.
Пахне м"ятою дикою,
Татар-зіллям встеляє,
Пригощає суницями
І малиновим чаєм.
Високо в небі синьому
Жайвором затріпоче.
Почуваюсь щасливою
І співать серце хоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672633
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.06.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський