Поляки, в нас давно поплутані кістки…

Поляки,  в  нас  давно  поплутані  кістки…
Polacy,  mamy  dawno  poplątane  kości…

Поляки,  в  нас  давно  поплутані  кістки:
Поховані  вкраїнці  в  Польщі,
Й  ваші  хлопці  в  нас  спочили.
Лиш  видно  у  полях  дошки  й  хрести…
Поляки,  нас  об’єднують  могили!  

Криваві  січі  тут  були  не  раз,
Ми  спільно  проти  ворога  одного  воювали  -  
Вкраїнці  захищали  вас,  
Ви  ж  також  билися  за  нас…
Поляки,  спільне  горе  нас  єднало!

Були  ми  ворогами  теж  тривалий  час,
І  заклики  до  битви  і  між  нас  лунали
Ворожість  сіялась  -  
З  життям  солдат  і  ваш,  і  наш  прощавсь…
Поляки,  битв  братовбивчих  вистачало!

Не  треба  більше  нам  минуле  гірке  ворушить,
І  тикати  у  очі  тими  помилками,
Нам  треба  далі  жить,
Урок  і  ви,  і  ми  уже  взяли…
Тепер  давайте  в  мирі  лишимось  братами!

Згадайте,  було  ж  спільне  і  тоді!
Вкраїнці  Польшу  та  і  ви  Вкраїну  прославляли!
Були  поети  спільні,  музиканти,  
Будівничі,  теслі,  науковці,  малярі,
Які  в  своїх  серцях  любов  не  розділяли!

Тому  давайте  вирвемо  образи  сторінки,
І  заведемо  новий  зошит  -  білий,  білий!
Хай  спільним  стане  шлях
До  світлої,  високої  мети,
Щоб  більш  нас  не  єднали  горе  та  могили!
01.05.2016


Polacy,  mamy  dawno  poplątane  kości:
Wkraińcy  w  Polsce  pogrzebieni,
Chłopcy  wasi  u  nas  spoczywają.
Widać  tylko  krzyży  z  wysokości...
Polacy,  nas  mogiły  połączają!

I  krwawe  walki  były  tu  nie  raz,
Przeciwko  wrogom  razem  my  walczyli  –
Wkraińcy  obroniali  was,
Wy  również  bili  się  za  nas...
Polacy,  wspólna  bieda  nas  łączyła!

Wrogami  byliśmy  dość  trwały  czas,
Do  wojsk  pobory  –  często  się  zdarzało.
I  wrogość  między  nami  panowała  –
Iz  życiem  żołnierz  żegnał  się  i  wasz,  i  nasz...
Polacy,  bratobójczych  bitw  nam  wystarczało!

Nie  warto  myśleć,  jak  by  mogło  być,
Pomyłkom  nowym  szansy  już  nie  dawać.
Po  gorzkim  doświadczeniu
Nam  trzeba  dalej  żyć...
I  teraz  braćmi  warto  się  zostawać!

Przypomnijmy,  jak  dużo  jest  wspólnego!
Poeci  byli  wspólni  i  muzycy  byli.
Przodkowie  nasi  oba  państwa  rozsławiali!
Naukowcy,  budownicy  i  malarzy,
Jacy  w  sercach  miłość  nie  kroili!

Dlatego  wyrwijmy  obrazy  strony,
I  rozpocznijmy  nowy  zeszyt  biały-biały!
Niech  wspólna  będzie  droga
Do  celu  wysokiego,
Mogiły  żeby  więcej  nas  nie  połączały!

Переклад:  Тетяна  Михайлова

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672604
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.06.2016
автор: Північна