Ну що: горіти - так горіти,
У світлі нових днів, часів,
І нікуди цього не діти -
Відбір природній так велів.
А хтось міг жити лиш для себе,
І міг щасливим бути він.
А ти жив лиш для свого неба,
Хоч на Землі був сам не свій.
Хай дотепер себе питаєш:
"Правий, чи помилявся я?"
Але тепер напевне знаєш:
Лиш Смерть це вирішить одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672597
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.06.2016
автор: mereine