[color="#fa5c5c"][b]Завжди наповнена чашка ароматної кави,
Давно проміняна на сон,
Ти віриш в своє безмежне щастя,
Робиш завжди кльовий причесон.
Без зайвих обіцянок : «зірки з неба!»
Живеш собі без міфів-казочок,
Бо нашо воно тобі то треба,
Коли можна прожити і без зайвих балачок.
Знов повірити в кохання важко!
Після перших спроб ще гноються рани.
Так просто сказати: «я недосяжна!»,
І робивши для себе рами, закривши від усіх крани.
Коли знов повернеться любов?
Така тендітна й кришталево чиста.
Тоді відкриєш серця ти свого балкон,
І скажеш ніжно своєму єдиному: «агов!»
[/b]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672522
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2016
автор: Женя Смайл