Коли він починає говорити,
Стихає все довкола, навіть вітер!
У погляді яснії зорі сяють,
Неспокій та незгоди десь зникають...
І слухав би цю мову безкінечно,
Дивився в очі щирі і безпечно
Довірив би йому і свою долю...
Такий ти рідний був для нас, до болю!
Багато що ти міг би розказати,
Якби так рано не пішов... до Тата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672416
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.06.2016
автор: Батьківна