Як часто ми зустрічаємось з брехнею!?

Як  часто  ми  зустрічаємось  з  брехнею!?
Як  часто  брешемо  самі  собі!?
На  фразу  близьких:  "  ти  поплач",
Відповідаємо  "ніколи",
Щоби  не  дать  початок  у  собі  війні!
Але  кому  від  цього  легше?
Комусь.Комусь,але  не  нам.
І  поруч  ніби  друзів  повно,
Але  в  душі  все  ж  розумієш,що  ти  сам...
Так  хочеться  закритися  від  всього  світу
І  крикнути:  "Нікому  ображать  себе  не  дам!".
Але  натомість  стоїмо  на  проти  вітру
Й  чекаємо  коли  він  пройде  сам...
Самі  себе  картаємо  щоночі,
За  помилки  що  допустили  вдень
І  з  розпачу  пускаєм  в  подушку  ми  сльози,
А  з  ранку  усе  добре,і  співаємо  пісень.
І  знову  вечір,знов  ті  самі  сльози,
І  ті  думки,той  відчай,та  печаль.
Та  ти  поплач,поплач  і  заспокойся,
Своєї  молодої  душеньки  ти  не  картай!
Це  все  не  просто.Один  день  -  це  нова  маска,
Багато  днів  -  багато  в  гардеробі  цих  облич:
Радість,щастя,сміх,добра  віддача,
Коли  в  душі  усе  підходить  на  критичності  поріг.
Чому  неможна  просто  бути  щирим
І  не  ховатися  під  масками  облич?
Все  дуже  просто:ми  так  звикли,
Для  нас  в  такому  стані  просто  жить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672397
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.06.2016
автор: Каріна Пелещенко