Іди, іди дощику,
Плакали дощі, Зварю тобі борщику.
Хмари сонце вкрали, Народна закличка.
Може за борщі
Нас так поливали.
Горечко всім нам,
Скрізь вода й болото,
Радість бур’янам,
Глушить ця сволота,
Що садили ми
З чого борщ варити,
Будучи людьми
Мусимо просити.
Годі поливать,
Плачте де чекають,
Де стомились ждать,
Бо без вас страждають.
Плачте тоді в нас
Якщо ми запросим,
А як прийде час
Скажем плакать досить.
Й сонце не крадіть
Більше в нас ніколи,
Хмари геть пливіть,
З теплої ми школи школи.
Сонце гріє нас
Й те що ми садили,
Бо прийшов вже час
Щоб борщі варили.
Й зникли всі дощі,
Сонечко вже сяє,
Й вже їмо борщі,
Смакота вражає..
15.06.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672378
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.06.2016
автор: Георгій Грищенко