Тихою, доброю пристанню
Називала тебе я завжди,
І що б не ставалося з нами,
Я знала , - чекаєш ти.
Ти вмів, як ніхто, зігріти
І дати пораду усім...
А як ти умів розуміти!..
Без винятку... всіх в світі цім.
Ти вмів зі смаком оцінити
І слово розумне сказать,
Та важко, чомусь, було жити
"Докупи усе позбирать"
Такого тепла і любові
Так мало людей дають...
Чому, милий Боже, ці люди
Так скоро від нас ідуть ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672311
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова