Серед людей живе мораль,
Поважна, найпишніша з краль.
Шикарна, гордовита панна
У кращі товариства звана.
Все сперечається з коханням,
Одні поради та повчання.
Куди йому не слід ходити
Та хто кого би мав любити.
Із пристрастю дружить не варто
Бо плутає та часто карти.
Що треба бути обережним,
Сором'язливим, не безмежним.
Чи докір, чи то настанова
Мовчить кохання ні півслова.
Бо розуміє та панянка
Своїх же постулатів бранка.
Життя йому на захист стало,
Таке прискіпливій сказало:
Кохання справжне то - сакральне
І не буває аморальне.
А ще мораль, як не крути
Вночі воно нас зігріває, а не ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672270
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2016
автор: Ірин Ка