Шаноблива я до хисту,
До прозорої душі,
Де добра, як зір в намисті,
Розум де дола стежки.
І де людяність святкує,
Де гуманність – попри все,
Проти зла кулак лютує,
Є для друзів джерельце…
Відчураюся від хвойди,
Від безтямних, хитрунів,
Розумового застою
Й інших всяких дикунів.
Стану проти всіх ледащих,
І хапуг, і чорнозлих.
Хто копає яму, краще
Хай вона таким навік!
1.06. 2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672262
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.06.2016
автор: seroglazka