[b][i][color="#9900ff"]Чудовий , літній ранок розбудив
Троянди вмиті чистою росою.
Серед троянд любов сумну зустрів,
Що милувалась їхньою красою.
Куди ішла , чому зовсім одна ?
В руках букетик ніжних незабудок,
Засмучена така , ішла вона
Туди де він - її любимий смуток.
Несла для нього ніжні почуття,
Тривожної душі тепло і квіти...
Всевишній їй подарував життя
І примхи долі навчена терпіти.
Троянди залишилися цвісти ,
Вона пішла з букетом незабудок
В далекі і незвідані світи -
Туди де він , її любимий смуток.[/color][/i]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2016
автор: Nino27