Встану я рано
За мить до світанку
Умиюсь рисою
Вдягну вишиванку
Та мак у волосся вплету...
Вийду на дворик-
Там сонце сіяє
Промінням своїм
Неначе мама ласкава
Погладжує ріки поля і ліси
"Вставай Україно,
Прокинься природо! "
Літо довкола такої краси-
І жито зелене і маки червоні
Усе це для тебе - живи!
Живи посміхайся -
Природа сміється,
Немає довкола війни.
Чому ж тоді друже
Так не живеться
В усій тій красі?
Ти встань так раненько
За мить до світанку
Умийся росою
Вдягни вишиванку
І мак у волосся вплети.
І вийди на дворик -
Там сонце сміється
Довкола тієї краси...
І ти посміхайся,
І просто живи і твори...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2016
автор: Лена Прилуцька