[i]Поляки часто висловлюються неповажно щодо укранцiв. Такий в них "менталiтет". А кажучи точна - така їхня пихатiсть. Ми, сучаснi українцi, рiдко вживаємо слово "пихатicть" воно якби застарiле. Але, мiй предок колись казав:[/i]
............
Українця й ляха-"брата"
Так створив Всевишнiй,
Що поляки всi - пихатi,
Українцi - пишнi.
Це спорiдненi два слова,
Але сенс їх рiзний.
Фахiвцi нашої мови
(Мовознавцi дiйснi)
Знають: аж нiяк не "гонор"
Те, що зветься "пиха",
Є бiблiйна заборона,
Бо це справжнє лихо.
Разу жодного з тим лихом
Польща не впорапась,
Тому саме споконвiку
В дурнях залишалась.
Коли верх взяли поляки
В Речi Посполитiй -
Незабаром та держава
Виявилась вбита.
Як пiзнiше, в "Речi Другiй"
Галичан гнобили -
Знов державу недолуго
Й стрiмко загубили.
Чи второпають поляки,
Що їхня пихатiсть
В комбiнацiї будь-якiй
Має низьку вартiсть?
....................
[i](Рядки мого предка, галицької мишi минулого часу.)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672182
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 14.06.2016
автор: Mik (галицька миша)