Гріхи життя
Так мало радості приносить нам життя
і ту ми нищимо, плекаючи журбу,
недовго милістю пишається буття,
її марнуємо, змішавшись у юрбі.
На гнів, на злість, міняємо любов,
як спів, як честь, приймаємо обман,
як сон чудес, шукаєм цвіт розмов,
але тепер, його немає там.
Так легко для душі, чинити знову гріх,
бо важко довести від серця доброту,
але ж не доброта, а зло дарує сміх,
що не відчуєш від нього гіркоту.
Так мало радості, приносить нам життя,
тоді не варто знов, чинити нових бід,
сади яскравості покаже почуття,
але втрачаєм час, коштовний, що не слід.
На гнів, на злість, міняємо любов,
як спів, як честь, приймаємо обман,
як сон чудес, шукаєм цвіт розмов,
але тепер, його немає там.
Спіцин Євгеній 14.02.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672158
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.06.2016
автор: Віктор Цвіт