[b][color="#ff4400"][color="#635a5a"]Навіщо щось казати?
Можна просто промовчати!
Не буде слів, відчуєш серцем?
Чим менше слів ти більше сенсу.
Хоч іноді так хочеться змінити тишу
Якимось словом з обпалених вуст,
Щоб від болі залічитись
Ріжучої, мов скла, віконний хруст.
І слово за словом перетворюється в попіл,
Можливо, це краще ніж тиша,
Але чомусь ковтаються звуки
І світло стає густіше.
А вітер доносить звуки міста,
Відтепер вони кавово-ніжні,
І телефон дзвонив разів триста,
Можливо, не тільки на цьому тижні.[/color][color="#ff4400"][b][/b][/color][/color]
[b][/b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672079
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.06.2016
автор: Женя Смайл