Відтоді сплинуло сім років,
Як вперше в Луцьк я завітав.
Лунали в замку мої кроки
Й для суму не було підстав.
Потім я був на Бандерштаті -
Співали гарних там пісень.
Ходили навкруги патлаті
І ватрою скінчався день.
Зі мною теж були скінхеди,
Для панків - пиво і портвейн,
Багато люду було в кедах,
Я ж в холоді хотів глінтвейн.
Холодні осені волинські
У лісі, ще й коли алярм.
Це не курорти вам кубинські,
Хоча й у цьому є свій шарм.
Повстанський ліс, де повно моху -
Така волинська глухомань.
Алярм вночі, крос до дороги,
Сто на асфальті віджимань.
Я маю спогад найтепліший
Про в Луцькім замку одну ніч -
То фестиваль середньовічний
Із давниною навсібіч.
З віків мелодії лунали,
Була велика гра з вогнем,
З Олегом Скрипкой танцювали
І трохи змокли під дощем.
Сам замок - давності еґреґор -
Умить там падаєш у транс,
Проймає тіло й душу тремор,
Тоді сповільнюється час.
Вітаю Вас в середньовіччі!
Ця ніч - то подорож крізь час.
Засвітять промені в обличчя -
Назад повернешся ти враз.
Вінниця
22:27 30.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672054
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.06.2016
автор: Казимир Хрусталь