Не довіряти,бо порвуть душу на шматки!
Не довіряти-так життя мене навчило.
"Я довіряю лиш собі"- якось промовив ти.
А я себе давно вже погубила...
В чому ж твоя сила раз ти довіряєш?
Собі вірити не кожен зможе!
Ти можливо не кохаєш...
Раз таке говориш.
Тут спокуса,ось згрішив.
Невже совісті немає?
Не хотів?Чому ж ти так вчинив ?
Це тобі вже набридає.
Повернутися?До кого?
Мене морально не існує.
Я вірю лиш в одного Бога
Мене один лиш час лікує.
Недовіряєш? Надь собі?
Та що ж вже сталося з тобою?
Ти ж егоїст! І на тобі...
Тепер не дружиш з головою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2016
автор: Віталія Моспан