Його у грудях не вмістити,
Воно клекоче, мов вулкан.
Воно готове млин крутити,
Ламати будь-який паркан,
Рікою гнати срібні хвилі
Й спиняти подихом одним,
Розплавлюватись у горнилі
Вогню, щоб стати надміцним.
Воно таке…, мов біг тайфуну,
Човна залишить без весла.
Воно б Його торкнуло струну,
Як душу вийняв би з чохла,
Котрий байдужістю покритий,
Йому такий не перебити.
Кохання всохне коровай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)