Вважається дарунком Божим
Людська душа.
А хто нам вiдповiсти зможе:
Звiдки вона в мишА?
Не люблять нас окремi люди,
Винищують, "мов клас",
Невiгласи потоки бруду
Цебрами ллють на нас.
В них забагато звинувачень
На нас - ще з давнини,
Нiби, хтось особисто бачив,
Як саме ми
I меблi гриземо, i стiни,
Й продукти крадемо,
I шкоду, нiбито, людинi
Заподiюємо.
Але, слiд знати всiм, що мишу
Теж Бог створив,
Отже, i душами Всевишнiй
Нас надiлив.
Тому нас кривдити не можна,
Ми - родичi людей!
Створiннячок любите Божих,
Пухнастеньких мишей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671925
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 13.06.2016
автор: Mik (галицька миша)