Колы кругом колкы
Чэшуть на нашы шыйі
Сіно солому ріжэ!
Я вам сказав, робы?!
Шо ж ты ля мні всэ, шміло,
Сціны свойі ны мыйіш?
Ныц ны ответів Мытё.
Но пожурывсь сюды:
Эй, вы там, хахлы всі!
Мы почому всэ в лытьвын?
Мы ж тут ны снэм, ны дрімлым.
Так всэ во марым Крым
Екся у нас зродыты
Хоть бык дэ й на Полісьсь.
Тегнымо екся йірма,
Бытто якы волы.
І на кого фсё труділісь?
Да ведзь на бідных жыдів.
Вот хто у вас Пітыр?
Шо, прамо украіньць?
Скіль жэ доляры ліпыць
Фсэ на какысь рошы?
Так шо сюды ходітэ.
Да. Дэ полешукы.
Тута, кала Волыні,
Мы жэ, бы байструкы.
Всэ вокол загородылы!
Всюды дурны посты.
А ведь колысь козлякы, згынь,
З Горок хоть сунулы.
Вазы б я ці розбыв бы
Й раз і ву Дырывкы!..
Скікы дывок красівых
В Шлапані я згубыв! Дурні ж мы всі малы.
Школы чы ламнють Тігрый даж.
…ну, шо, ны й украйіныць я?
От діалект такый
Кіевскыйі Русі.
Коло Янова мы.
А вы всэ в порохні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671902
Рубрика:
дата надходження 13.06.2016
автор: Кобзар Лаборськый