Кохана, тікаймо із міста,
Бо воно занадто слизьке! -
Я, немов прадавній аскет,
Нанизую сум у намисто.
Знаєш, мені снився світанок,
Де ми після сексу у росах...
Напівгола шукаєш кроси,
Не маючи жодних рамок.
Кузьки гудуть і сміються,
Зашарілося сонце з-за хмар.
Я докурюю дзи́гар, кумар
Навіює марево вулиці.
Найліпше тікати нам рано,
Доки урбан розмірено спить.
Вчепившись у крихітну мить,
Серпанком розтати в туманах.
Мила, ми покинули місто,
Бо воно занадто слизьке! -
Я, немов прадавній аскет,
Посіяв любов із намиста.
03.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671896
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 13.06.2016
автор: Олександр Подвишенний