Це найкращий вірш, який я коли-небудь писав.
Сови
От і ніч настала знову,
Щезло сонце на очах,
Літають по лісі сови,
Мов недавно в своїх снах.
Очі в них, мов круглі кулі,
Що спустилися на сніг,
Вуха в них, мов після бурі,
Що очікувала їх.
Не летять вони далеко,
Не для них теплі краї,
В сонце, дощ, чи навіть спеку
Бережуть землі свої.
Бравим вітром пригорнуся,
Подивлюся іздаля,
Чи летить сова-бабуся,
Там, де є сови земля.
Їм наказано вчепити
Здобич кігтями у прес,
головне завдання - жити,
Що їм прислано з небес.
Хоч не дано їм любити,
Не здалося це мені:
Головне завдання - жити,
Бачу крила вдалині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671868
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2016
автор: миттєвий