[color="#d500ff"][b][i]Серед неба казкового, вкритого хмарками,
серед зір ясних, вкритих золотими рамками,
височіє палац, неймовірно розкішний, прекрасний,
а в ньому любов із коханням керує так властно.
Безмежнії вежі з троянд та орхідей, що в блакиті,
одвічнії мандри закоханих, по цім, новім світі,
на вежах рожеві птахи мовлять дивовижні поеми,
а принци чекають драконів у обладунках Едему.
Літають по всьому замку, найшвидшії на світі стріли,
Амури їх пускають у серця, що для кохання лиш дозріли,
на столах стоять десерти, усі чарівні, ароматно-романтичні,
а на смак, солодше меду, немає кращого у безкрайнім світі.
Підлога з палаючих, небесних хмар, прекрасних,
а стіни з мармеладу, сортів неймовірних, різних,
кімнати золотим, невагомим шовком всі обшиті,
мереживом з безліччю квіток постіль вся покрита,
а двері діамантові, покриті смарагдовим забралом,
рубінові люстерця й люстри палають, червоним коралом.
Любов панує в серці кожного, хто в її палаці хоч на мить буває,
вона завжди з тобою в ньому, кохання вічно там палає...[/i][/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2016
автор: Дмитро Кудрявцев