***
Цей прозаїзм села,
буденність і трагічність –
мов човен без весла.
Проста філософічність:
ярмо буття тягти,
де труд – всьому начало!..
До цвинтаря дійти
часу не вистачало!
На відстані руки –
куди ще можна ближче –
із хат своїх батьки
ішли на кладовища,
зайнявши шмат землі –
останню нагороду…
Не цвинтарі в селі –
історія народу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671639
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.06.2016
автор: Любов Матузок