Тиша
Не бачу день сумним,
не буду вже сліпим,
в собі побачу сонце.
Не буде світ мутним,
в якому жив глухим,
своє не чув я серце.
Розтане знов імла,
згорає в ній дотла,
журба, що тьмарить радість.
В думки не ринуть знов,
хто ще поганим був,
хто вже не має цінність.
В душі засяє інший світ,
який народить тиші цвіт,
що кине почуття на зліт.
Які у гори доброти,
ведуть усіх на самоті,
щоб не втрачати висоти.
Спіцин Євгеній 05.02.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671583
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2016
автор: Віктор Цвіт