Я певен – то не наша з тобою ще осінь,
Не наше листя пале під ногами.
Зарано ще нам промовляти – досить.
Й вірші міняти стислими словами.
Я певен в тому – запалають наші очі,
Кохання, сподівань, образ вогнями.
Та й серце зупинятися не схоче,
Спіймавши кругообіг днів за днями.
Я певен, що ми зможемо прожити
Не втративши допитливість, наснагу.
І мати щастя в тім, щоб дарувати квіти,
А поцілунками втамовувати спрагу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671573
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2016
автор: stroi